Вот тут http://blog.i.ua/community/586/951824/ много перлов. Примерно таких.
Звук h в англійській, німецькій, нідерландській, данській, шведській, норвезькій, румунській, фінській, естонській і угорській мовах в українській мові передається через г, тоді як у російській мові, яка не має жодної літери, що відповідає звукові h, передається через х. Так, наприклад, фінське слово Helsinki української звучить Гельсінкі, а російською — Хельсинки....
Думаю, що німецький композитор Ludwig van Beethoven (1770—1827) перевертається у своїй могилі, коли чує, як не тільки росіяни, а навіть українці вимовляють його прізвище Бетховен.
Зловживання літерою х з’являється ще, коли передаються китайські, японські та в’єтнамські слова, приміром, Хуанхе (Hwang Ho, проте Гонконг — правильно, відповідно до Hong Kong), Хіросіма (Hiroshima), Хоккайдо (Hokkaido), Хонсю (Honshu), Хайнань (Hainan), харакірі (harakiri), Хайфон (Hai Phong). У цих мовах звук х просто не існує.
Вообще, после утверждения, что в китайском нет звука х у меня вопросы отпали.
Ну как-бы да, вот такого как русский х один к одному действительно нет Там глубокий гортанный х. Но только он ничего общего по звучанию не имеет с тем, что пыталась изобразить Наташа Королева в "ПомоГи мне!". Его там не только есть, его там есть сплошь и рядом. Это мы говорим Дэн Сяо Пин, а они говорят Тэн Сяо Пхин. Это мы говорим Гонконг, а они говорят Хон КХон. Потому что согласные они дифференцируют на придыхательные и непридыхательные. И вот это самое придыхание звучит ближе всего к русскому х. Хотя это ошибка, конечно, заменять русским х. Студенты-первокурсники так делают обычно, за что и получают. Но они не зря так ошибаются, они эту х слышат.
Если сказать "ХуанХе" со всей простотой русской души, китайец поймет, а вот ГуанГэ я бы не рискнула. Особенно учитывая, что противопосталения глухой-звонкий у них нет. Б и П для них один звук, точно так же как Г и К. Русская Г, звонкая. А вот как раз украинской Г у них и нет. И нефиг ее туда лепить. Меньше путаницы будет.
Звук h в англійській, німецькій, нідерландській, данській, шведській, норвезькій, румунській, фінській, естонській і угорській мовах в українській мові передається через г, тоді як у російській мові, яка не має жодної літери, що відповідає звукові h, передається через х. Так, наприклад, фінське слово Helsinki української звучить Гельсінкі, а російською — Хельсинки....
Думаю, що німецький композитор Ludwig van Beethoven (1770—1827) перевертається у своїй могилі, коли чує, як не тільки росіяни, а навіть українці вимовляють його прізвище Бетховен.
Зловживання літерою х з’являється ще, коли передаються китайські, японські та в’єтнамські слова, приміром, Хуанхе (Hwang Ho, проте Гонконг — правильно, відповідно до Hong Kong), Хіросіма (Hiroshima), Хоккайдо (Hokkaido), Хонсю (Honshu), Хайнань (Hainan), харакірі (harakiri), Хайфон (Hai Phong). У цих мовах звук х просто не існує.
Вообще, после утверждения, что в китайском нет звука х у меня вопросы отпали.
Ну как-бы да, вот такого как русский х один к одному действительно нет Там глубокий гортанный х. Но только он ничего общего по звучанию не имеет с тем, что пыталась изобразить Наташа Королева в "ПомоГи мне!". Его там не только есть, его там есть сплошь и рядом. Это мы говорим Дэн Сяо Пин, а они говорят Тэн Сяо Пхин. Это мы говорим Гонконг, а они говорят Хон КХон. Потому что согласные они дифференцируют на придыхательные и непридыхательные. И вот это самое придыхание звучит ближе всего к русскому х. Хотя это ошибка, конечно, заменять русским х. Студенты-первокурсники так делают обычно, за что и получают. Но они не зря так ошибаются, они эту х слышат.
Если сказать "ХуанХе" со всей простотой русской души, китайец поймет, а вот ГуанГэ я бы не рискнула. Особенно учитывая, что противопосталения глухой-звонкий у них нет. Б и П для них один звук, точно так же как Г и К. Русская Г, звонкая. А вот как раз украинской Г у них и нет. И нефиг ее туда лепить. Меньше путаницы будет.
Leave a comment


